Сільськогосподарські тварини – насамперед істоти, наділені здатністю відчувати. Прив’язані у закритому приміщенні корови психічно травмовані, це викликає органічні зміни і загрожує здоров’ю людей, які споживають м’ясо. Ставлення світової спільноти до тварин змінюється. Брати наші менші набувають власних прав, навіть юридичних. Вони так само мають право на свободу від спраги, голоду, дискомфорту, болю, хвороби, стресу, і на простір. Господарським тваринам – гідні умови утримання і смерть без страждань! Курям – свободу! Біоетику в життя. Можливо для Європи ці гасла вже стали нормою, але за нашої “дикої” економіки, щонайменше видаються смішними. Однак нічого не виникає просто так, мабуть, підстави таки існують.

Днями до Києва з такими ідеями завітали гості з Великої Британії – професор Брістольського Університету Джон Вебстер, спеціаліст із питань добробуту тварин, та Шийла Греем, консультант Всесвітнього товариства захисту тварин. Мета їхнього візиту – впровадити курс лекцій з біоетики в аграрних вузах. Тому й зустрілися з керівництвом Національної академії наук, студентами національного аграрного університету та представниками наукових закладів.

Як наголосив професор Вебстер, з погляду науки про природну поведінку тварин можна запевнити, що тварини, які не отримують усього необхідного, не можуть бути нормальними. Приклад – утримання на птахофабриках курей у тісних клітках. Вебстер запевнив, там, де він мешкає, вже 40 відсотків яєць у продажу отримані від птахів, вирощених в умовах вільного утримання. Якщо раніше британців більше цікавила ціна продукту, то зараз вони звертають увагу й на те, в яких умовах їх виробляють. Вимагають гуманного ставлення також і лабораторні тварини.

Як ставляться до європейського віяння в Україні, повідомив член комісії з біоетики при Кабміні професор Олександр Рєзников.
- Якщо у Великій Британії ще 135 років тому вийшов королівський указ, який регламентує роботи з тваринами в лабораторії, захист прав тварин, то в Україні ця наука молода. Оформився біоетичний рух здебільшого завдяки академіку Юрію Кундієву, який очолив перший комітет з біоетики при президії Національної академії наук України у 1998 році. А в 2002 році постановою Кабміну створено комісію з біоетики на правах консультативно-дорадчого органу. За цей період були організовані подібні комісії в інших містах при вузах, фармакологічних центрах. У 2001 році провели перший національний конгрес, цього року планується проведення другого. Україна приєдналася до конвенцій ради Європи із захисту прав і гідності людини в області досягнень біології та медицини, конвенції про захист хребтових тварин, яких використовують у дослідах. Ці документи поки що не ратифіковані парламентом, потрібен ще цілий пакет документів, але ратифікація не за горами. У становленні біоетики в Україні бере участь Міністерство юстиції України, підтримує Міністерство охорони здоров’я, Мінагрополітики.  На конгресі прийняли документ, що регулює використання тварин у дослідницьких лабораторіях. У Києві сертифікований віварій, який відповідає європейським вимогам .

Олександр Богачик, представник організації “Співчуття у світовому фермерстві” з Львівської області, поділився своїми думками:
– Наша організація піклується про стан сільськогосподарських тварин. Наша діяльність суто просвітницька. Минулого року провели семінари з органічного фермерства як альтернативи інтенсивного тваринництва. Це гуманніші технології.

Відома історія, коли на Заході корів годували м'ясо-кістковим борошном, через що спалахнула епідемія коров’ячого сказу. А американські бройлери, напхані антибіотиками та гормонами? Нині й на Україні застосовують технології прискорення росту бройлерів. Раніше вони росли вісім тижнів, а зараз чотири. Хтозна чим це обернеться для людини. Адже поки що відсутні й удосконалене законодавство про екологічно чисті продукти, й відповідне маркування.

Можливо, нам певною мірою пощастило, що не всі виробники мають гроші на новітні технології, наприклад гормони чи біологічні добавки, тому наша продукція екологічно чистіша за закордонну. Проте, чи надовго це?

На головну