Лікарі ветеринарної медицини, як і усі, хто безпосередньо відповідає за догляд за тваринами, зобов'язані сприяти їх добробуту. Добробут вважається хорошим, якщо тварина здорова і щаслива. Гарне здоров'я і продуктивність самі по собі недостатні: тварина повинна почувати себе добре, або щонайменше не страждати. Таке положення справ визнається законом Європейського Співтовариства, що визначає сільськогосподарських тварин як "істоти, наділені чутливістю", а не просто продукти, якими можна торгувати на вільному ринку. Будучи наділеними чутливістю, тварини мають відчуття і усвідомлення цих відчуттів. Чуттєва тварина - це тварина, для якої почуття важливі. Таке визначення показує, що еволюція чутливості в ссавців, птахів і - можливо - риб (не говорячи про інші види) говорить, що вони наділені здатністю відчувати діапазон емоцій, від страждання до задоволення. Пережиті відчуття витлумачуються ними як приємні або не приємні і мотивують тварин вести себе так, щоб досягти або повернути задовільний стан відчуттів.

Стимули спочатку пізнаються як категорії інформації (напр., поява хижака або дача корму). Інформація витлумачується як позитивне або негативне відчуття і накопичується на майбутнє. Інформація і відчуття можуть викликати або не викликати пізнавальну реакцію. Однак, це не обов'язково, ні по відношенні до сили мотивування, ні по відношенні до здатності страждати. Мотивування тварини таке: повести себе так, щоб досягнути задовільного стану відчуттів. Тварина буде стежити за ефективністю або неефективністю своєї поведінки і ця інформація також буде накопичуватися. Тобто, поведінка тварини, коли вона зіштовхується з проблемою в навколишньому середовищі, модифікується на основі досвіду. Якщо справляється, то можна сказати, що тварина адаптувалася до даної проблематичної ситуації й у майбутньому зуміє краще справитися. Якщо не справляється або застосовуючи велике зусилля справляється зі стресами в навколишньому середовищі, тоді тварина буде страждати. Стрес і страждання - не синоніми. Страждання відчуваються якщо тварина не справляється зі стресом тому що стрес занадто сильний, складний або довготривалий, тому що тварина не може діяти, як їй здається, потрібним чином, щоб полегшити стрес.
 
Можливі джерела страждань у чуттєвих тварин включають:

• "примітивні " почуття: голод, спрага; спека, холод; біль, хвороба або погане самопочуття і виснаження.
• "вищі " почуття: страх, занепокоєння; нудьга, фрустрація, самітність, депресія, почуття безпорадності.

Усі чуттєві тварини можуть страждати через примітивні відчуття. Питання про те, до якого рівня тварини-не-люди можуть відчувати вищі відчуття дискутується. Що не піддається сумніву, так це здатність примітивних відчуттів викликати глибоке страждання.


Негайна реакція

• Рефлексивне відсмикування - немає доказу про свідоме відчуття.
• Свідомий переляк і утікання - відчуття, але без доказу емоційної реакції.

Модифікована поведінка

• Зміни поведінки під час відпочинку і способі пересування - доводять тільки адаптацію до неприємних відчуттів.
• Запобігання - доказ спогаду про різку емоційну реакцію.
• Зменшення позитивного поводження (напр. догляд за собою, дослідження оточ. середовища, гра ) - можливий доказ хронічної зміни настрою

Змінений настрій

• Апатія, знижений апетит, зниженана сила реакції до звичайних стимулів - імовірний симптом депресії

Реакція на болезаспокійливі засоби

• Якщо засоби дають - доводить тільки про сильне полегшення і зняття неприємного відчуття.
• Якщо тварина саме вибирає - переконливий доказ про постійне мотивування щоб уникнути болю.

Звідки ми знаємо, що чуттєва тварина страждає в результаті "примітивного" фізично-емоційного відчуття, напр., болю? На це питання відповідь дати не просто, але її можна дати, досліджуючи цілий ряд свідчень. Одне свідчення не є адекватним доказом, але сукупність свідчень може точно вказати на висновок, що чуттєві тварини сильно страждають від болю й у результаті засвоюють складну техніку (напр., самі вибирають болезаспокійливі), щоб справлятися з неприємними відчуттями.

Визнавши, що чуттєві тварини можуть страждати в результаті таких емоційних станів, як біль, що асоціюється з травмою, або погане самопочуття через хворобу, ветеринарний лікар зобов'язаний лікувати не тільки початкову причину травми або хвороби, але і психічні страждання, що з цього випливають.

В у цій статті розглядалося питання про чутливість і страждання тварин. Відчуття, про які сказано вище дуже важливі для тварин. Виходить, вони важливі і для нас. Наша відповідальність: визнавати характер чутливості, визнавати "примітивні" і можливо "вищі" джерела страждань і пам'ятати, коли ми лікуємо чуттєву тварину, ми повинні піклуватися не тільки про її фізичний стан, але і психічний.