Високий Замок, 15.09.2004, №166


Бузьки-сироти під вечір плачуть...


leleka
Жителі села Вовкова на Пустомитівщнні переживають за долю трьох молодих птахів, які не відлетіли з батьками на південь. До редакції зателефонувала збентежена вчителька однієї з пустомитівських шкіл і розповіла щемливу історію.

В її батьківському селі Вовкові, що за 13 кілометрів від Львова, на комині старої школи живуть-побиваються три молоді лелеки. Родичі молодняка вже давно відлетіли у теплі краї, а їм, швидше за все, летіти туди не вистачило сил. За дня бузьки кружляють над селом у пошуках поживи, а зранку-ввечері квилять у гнізді - від вересневого холоду-голоду і від самоти...

- Серце обривається від їхнього жалібного плачу, просто нема сил це слухати, - бідкалася у розмові з нами педагог і просила у "Високого Замку" хоч якоїсь допомоги. - Не можна допустити, щоб бузьки загинули...

Голова львівського клубу орнітологів Андрій Кийко, до якого редакція звернулася за консультацією, сказав, що подібні випадки трапляються часто, і, очевидно, йдеться про "пізній" виводок.

- Перед відльотом молоді лелеки мусять окріпнути, як мовиться, стати на крило. Протягом місяця, якщо буде теплою осінь, вони ще можуть "опіритися" - у полі, біля водойм ще є достатньо корму для них. Гірше, якщо вдарять ранні заморозки - тоді треба буде, щоб хто-не-будь з місцевих селян дав притулок птахам у себе на господарстві. Годувати їх можна зерном, вареною картоплею, домашнім сиром, м'ясними відходами...

Гадаємо, що акцію з порятунку птахів могли б, перш за все, очолити учні місцевої школи під керівництвом вчителя біології. Це для них був би прекрасний урок - і не тільки природознавства. Можливо, проявлять інтерес до цієї історії львівські студенти. Та й сільській владі Вовкова додалося б авторитету, якби разом з іншими місцевими клопотами вона перейнялася і проблемою "білих птахів з чорною ознакою".



Іван ФАРІОН



На головну