Недавно я отримав такий лист.

Здравствуйте!
Написать Вам это письмо заставило одно шокирующее зрелище (по крайней мере для меня). В некоторых супермаркетах, в которых есть продажа живой рыбы, есть услуга по чистке рыбы. Причем делают это с ЖИВОЙ рыбой. Вылавливают карпа из аквариума и тут же снимают с него чешую и вырезают внутренности. Не знаю как для кого, а для меня (мужчина 32 года, вообщем привыкший к виду крови и травм - я водитель с 10 летним стажем) вид хрипящей рыбы под станком для очистки и лежащей и шевелящей плавниками уже без потрохов представляет достаточно неприятное зрелище. Делается это под анекдоты или просто равнодушно. Ведь можно было бы обязать магазины использовать какие-нибудь быстро и безболезненно умертвляющие устройства. Хотя бы ребром ножа по голове!!! Я думаю, что наглядный вид этого садизма с улыбкой на лице может оказывать на неокрепшую психику детей куда более серьезное воздействие, чем фильмы со сценами насилия. Есть ли какие нибудь средства для введения соответствующего закона и привлечения к ответственности за такие действия? Если у Вас нет возможности рассмотреть эту проблему, не могли бы ли Вы переслать это письмо в соответствующие инстанции?

Заранее благодарен за реакцию.

Тарас Геннадьевич.
Киев.

Я вже давно хотів написати про подібну проблему і цей лист підштовхнув мене до цього.

Часто ми не задумуємося над своїми діями, вони сприймаються звично, як такі які повинні бути, життя на "автоматі" передбачає перебування в стані милостивого спокою, з якого нас можуть вивести на якийсь час тільки події, які не вписуються в звичну картину нашого світу. Катастрофи, цунамі, теракти, якщо вони відбуваються далеко від нас, можуть викликати в нас занепокоєння на якийсь час але потім ми знову занурюємося у звичну дрімоту. Маленькі події які стали буденними проходять повз нашу увагу але я вважаю, що у цьому світі усе є важливим, тому що маленькі події стають складовою більших подій які в свою чергу спричиняють ще більші. Випадок описаний в листі торкається таких сторін нашої сутності, як моральність і духовність, таких звичних нам понять що ми перестали звертати на них увагу, подумаєш якась там риба! Чи мало у світі проблем більших і глобальніших! Але для понять "моральність" і "духовність" не має маленьких і великих проблем, ці поняття передбачають однакове відношення до певних подій, особливо коли вони пов'язані із смертю і стражданням. Ви можете заперечити що не можна порівнювати страждання людини і тварини, але маленькі проблеми стають складовими великих, і зло породжує ще більше зло, а страждання ще більші страждання.

Мої колеги з Великобританії були шоковані коли побачили що у нас продають ЖИВУ рибу, чому шоковані? Тому що вони не можуть собі уявити як її потім убити. Для них, це велика морально-етична проблема взяти в руки молоток і вдарити рибу по голові щоб вона зразу померла, вибачаюся за такий детальний опис цієї не приємної процедури, і я їх прекрасно розумію тому що сам стикався з подібною проблемою. Ми часто говоримо про гуманність, але тут часто виникає поняття "часткової" гуманності, хоча мені не приємно вживати термін "гуманність" по відношенні до вбивства. Мова йде про вибір між злом "меншим" і "більшим" яке вимірюється тривалістю та інтенсивністю страждань які відчуває жива істота перед тим, як перестати що не будь відчувати взагалі. На жаль ми часто стикаємося з подібним вибором, з необхідністю "гуманізувати" вбивство. Я повністю розділяю думку, що ми ПОВИННІ наскільки це можливо, обмежити страждання, з іншого боку, дуже небезпечно переводити демонстрацію цих страждань у площину звичного, інакше ми втратимо одну з наших основних людських якостей - СПІВЧУТТЯ, і пройдемо мимо більшого страждання не звернувши на нього увагу...