|
НАУКА ПРО ДОБРОБУТ ТВАРИН
(коротко)
"Стан абсолютного морального і фізичного здоров'я, при якому тварини
знаходяться в повній гармонії з оточуючим середовищем ."
(Хьюз, 1976)
"Широка концепція , яка включає такі почуття , як фізичне і моральне
здоров'я, гармонія з оточуючим середовищем, адаптація і відчуття
тварини при відсутності страждання."
(Данкан і Докінз, 1983)
"Стан тварини, зв'язаний з її прагненням відповідати оточуючому
середовищу."
( Брум, 1986)
У звіті Ради сільськогосподарської науки та технологій
(1997) було зазначено що є певні суперечності у наукових колах по
визначенню поняття "добробут тварин". Поняття "здоров'я" може послужити
у якості аналогії. "Добробут" як і "здоров'я" - є складним
поняттям яке включає багато показників. "Різні вчені можуть
підкреслювати і визначати різні показники більш чи менш важливими, але
це не попередить проведення більш значимого дослідження для того, щоб
визначати і вирішувати проблеми із здоров'ям" (Dr. D. Fraser, 2001).
Логічно що особлива увага до різних аспектів добробуту тварин з боку
різних вчених більш доповнюють і допомагають зрозуміти чим суперечать
один одному. І якщо інші вчені спираючись на власну точку зору можуть
описувати різні аспекти добробуту тварин трохи по іншому, це ні в якому
разі не означає що сам добробут тварин є щось не суттєве або вони
суперечать самі собі.
Наукова література присвячена добробуту тварин почала розвиватися в
60-тих роках разом з етологією яка була однією із ведучих дисциплін. В
наш час, уже існують багато наукових журналів присвячених спеціально
добробуту тварин включаючи Animal Welfare (Universities
Federation for Animal Welfare, publisher) і Journal of Applied Animal
Welfare Science (Lawrence Erlbaum Associates, Inc., publisher) та інші
журнали де розглядаються проблеми добробуту тварин Applied Animal
Behavior Science і Livestock Production Science (Elsevier Science,
B.V.).
На початках вивчали етологію яка була присвячена ознайомленню із
поведінкою тварин в дикій природі (прикладом цьому може бути праця Яна
Гудала (Jane Goodall) про дослідження шимпанзе). В 1962 році Хафез
(Hafez) публікує наукову роботу про генетичні причини, онтогенез,
моделі і механізми поведінки домашніх (свійських) тварин (Hafez, 1962).
Інтерес до науки про поведінку сільськогосподарських
тварин почав зростати після опублікування звіту Брамбельської комісії
(Brambell Committee) в 1965 році. Ця комісія була створена в основному
із зоологів що були залучені Британським урядом для оцінки "добробуту
тварин які утримувались при інтенсивних, промислових системах".
(Brambell 1965, reprinted 1974). Призначення цієї комісії було
викликане у відповідь на занепокоєння громадськості в зв'язку з
публікацією Рутом Харісом (Ruth Harrison) у 1964 році книги "Тварини -
машини"(Animal Machines) де він охарактеризував нове тваринництво на
промисловій основі. Досліджуючи ситуацію протягом декількох послідуючих
років Брамбельська комісія звітувала що,
дійсно, свійські тварини які утримувались при інтенсивних системах мали
поганий добробут. Вони рекомендували щоб при таких системах
дотримувались задоволення принаймі таких п'яти потреб:
1)
мати змогу повернутися
2) чистити себе
3) вставати
4) лягати
5) мати змогу випростати кінцівки
Комісія відмітила що на дуже багатьох фермах при інтенсивних
системах задоволення цих простих п'яти потреб було не можливим.
Комісія дала визначення що:
"Оцінка добробуту тварин
повинна базуватися на науковому підтвердженні яке в свою чергу
базується на дослідженні стану тварини та її поведінки".
Під впливом цього звіту була утворена Асоціація
ветеринарної етології (Society for Veterinary Ethology) зараз вона
називається "Міжнародна асоціація прикладної етології" (International
Society for Applied Ethology) вона була створена у 1965 році. Асоціація
проводить конференції присвяченні науковому визначенню добробуту
тварин. З тих пір, наука добробуту тварин була виділена в окрему
дисципліну. В основі цієї дисципліни лежить визнання що, спостерігаючи
за поведінкою с/г тварин ми можемо визначити їх фізіологічний і
ментальний стан, про їх взаємодію із зовнішнім середовищем, сказати чи
вона є гармонійною а також чи вони адаптуються, чи страждають. Оскільки
поведінка часто спричиняє нейро-ендокринні зміни, аналіз цих змін в
організмі тварини є дуже важливим для визначення добробуту тварин
і це є супутнім до етології. (Dantzer 1993, Dantzer, Mormede and Henry
1983a,b). Assessment of welfare includes criteria from anatomy,
neurophysiology, immunology, neuroendocrinology and other basic
sciences. Therefore, animal welfare science is on a higher, integrative
level (Dr. P. Jensen, December 2000, personal communication)).
Між 1977 і 1979 рр. у Великобританії була створена комісія
преподобним Едвардом Карпентером (Edvard Carpenter). У цю комісію
входив пан Гаррісон який був членом Брамбельської комісії та інші
громадяни. Звіт цієї комісії "Тварини і етика" ( "Animals and Ethics" )
був опублікований в 1980 році. У звіті ними було розроблено п'ять
свобод. У цьому звіті комісія зазначила що:
"Добробут при утриманні
тварин відноситься до рівня адаптації тварин до умов створених людиною
при яких тварини не відчувають страждань. Поки вид знаходиться в межах
адаптації до умов зовнішнього середовища доти добробут є
гарантованим".
Основним визначенням Комісії Карпентера було: "що ні один метод
утримання тварин не повинен перешкоджати задоволенню основних
поведінкових потреб тварин" включаючи:
1)
мати свободу фізіологічно рухатися
2) мати можливість спілкуватися
із собі подібними
3) можливості для діяльності,
відпочинку, догляду за собою
4) достатньо води і їжі для
забезпечення хорошого здоров'я
5) можливості для виявлення
нормальної поведінки
6) можливість гратись і
досліджувати, особливо для молодняка
7) мати відповідний простір для
"обзору" і персональне місце
Через декілька років Рада по добробуту тварин (Великобританія) поклала
дані вище критерії в основу визначення п'яти свобод для с/г
тварин.
1. Свобода від голоду і спраги
-шляхом надання доступу до води
та їжі, які підтримують хороше здоров'я і активність;
2. Свобода від дискомфорту
-шляхом надання відповідного
середовища проживання, включаючи сховок і зручне місце для сну і
відпочинку;
3. Свобода від болю, поранення
чи хвороби
-шляхом превентивних заходів чи
ранньої діагностики і лікування;
4, Свобода виявлення нормальної
поведінки
-шляхом надання достатнього
місця, відповідних умов і пристосувань, а також кампанії собі подібних;
5. Свобода від страху і стресу
-шляхом забезпечення відповідних
умов і відношень, що виключають моральні страждання;
|
|
